Розвиток мовленнєвої культури учнів - курсовая работа

Щоб результат цих занять був позитивний, необхідно повсякчас враховувати вже набуті учнями знання, продумувати зміст, методику і організацію кожного з рекомендованих уроків розвитку звязного мовлення залежно від теми уроку, характеру і складності навчального матеріалу. Водночас учні повинні чітко усвідомлювати, якими уміннями і навичками вони повинні оволодіти в процесі самостійного написання творів. Насамперед - це уміння вдумуватись в тему твору, підпорядковувати різнобарвя ідей головній думці, збирати матеріал до твору, систематизувати його, дотримуватися певної послідовності викладу, правильно висловлювати думки, виправляти, переробляти, поліпшувати написане.

Великий виховний потенціал мають уроки розвитку звязного мовлення, уроки на стику мови та літератури. Вчені вважають, що дитячі роки -- найсприятливіші для творчості. Виховання спостережливості, заглиблення в океан мовного багатства закріплюється під час виконання творчих робіт.

Творча робота учня - не тільки навчальна діяльність, а й відображення його духовних потреб. Якщо на уроці виконання звичайної вправи має творчий характер, то урок перетворюється на сплав емоційних стимулів і переживання рухають душею дитини.

Наприклад, у плануванні уроків розвитку мовлення є теми опису предметів, істот, приміщення. Слід дати дитині можливість вибрати, що саме їй цікаво описувати. Саме у цій свободі вибору - можливість творчого самовираження дитини, а для вчителя - можливість відчути і зрозуміти душу дитини.

На думку багатьох педагогів, словесна творчість - це могутній засіб розвитку людини. У статті "Слово про слово" В. Сухомлинський зауважує, що з того часу, як слово стає для дитини інструментом, за допомогою якого твориться нова краса, дитина піднімається на нову сходинку бачення світу, досягає якісно нового етапу в своєму духовному розвитку. Їй хочеться у слові висловити своє захоплення, свій подив перед красою світу.

Розділ ІІІ

Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення

Головна проблема нашої роботи - стерти межу між перервою і уроком. Прагну, щоб урок став маленьким святом для старшокласників. Особливо велике бажання зробити радісні контрольні роботи й уроки, які потребують напруження розуму і душевної віддачі (твори, перекази...). Щоб діти навчилися образно мислити, пропоную теми дещо абстрактні. Наприклад: "Танок осінніх днів", "Людина", "Падолист", Хмари", "Ранковий настрій" ...Скласти художній образ вітру, снігу, сонця, усмішки, туги, радості...

Але спочатку для створення відповідного настрою завжди читаємо на уроках щось подібне, близьке до теми твору з художньої літератури. Наприклад, до теми "Хмари" подібний твір у М. Коцюбинського. Прослухавши зразок, учні прагнуть знайти свої, самостійні асоціації. У класі під час виконання таких робіт обовязково звучить відповідна класична музика, яка допомагає створенню словесних образів.

Дуже часто застосовую уроки з розвитку мовлення з фарбами. Діти малюють музику, якщо вона звучить на уроці або передають кольори своїх думок, які виникають у них , коли вони слухають уривки з прози або поезії. Я вважаю, що такі уроки приносять і користь, і радість, розвивають і формують творчі здібності учнів, знімають напругу, допомагають зібратися з думками.

На мою думку, великий результат дає і така форма роботи, як використання на початку теми табличок у вигляді "зачинених дверцят" (якщо учні з даної проблеми не знають нічого) і "напіввідчинених дверцят "(якщо їм вже щось відоме з того , що ми будемо вивчати). Значить, виникає потреба згадати вивчене раніше,розвивається память, удосконалюється мовлення. На завершення теми кожен учень у себе на парті виставляє табличку відповідно до одержаних знань: якщо все засвоєно - "відчинені дверцята", щось залишилось незрозуміле - "напіввідчинені дверцята". Інколи виставляється табличка з "зачиненими дверцятами". Ось саме в цих випадках починається індивідуальна робота з учнями, які погано засвоїли тему. Я гадаю, що без цього переходити до формування творчих навичок просто неможливо.

Великий інтерес в учнів викликають уроки ерудиції. На них діти демонструють свій інтелект, свій розвиток. Під час вивчення теми "Фразеологія" завжди проводжу урок "Зооморфізми". (З історії окремих фразеологізмів)". Діти наводять численні приклади фразеологізмів, аналізують їх структуру, походження, складають свій словничок фразеологізмів, який обовязково використовують у своїх творчих роботах...

Висновки

Саме прагнення навчити учнів самостійно мислити привело багатьох вчителів до думки, що уроки з розвитку звязного мовлення слід систематизувати.

Чому опис є в кількох класах? Предмет, тварина, процес праці, людина, памятка історії чи культури... Не тому, що нам треба навчити дитину робити відро чи стілець, скульптуру чи будинок.

Завдання філолога - розвинути їх спостережливість, збагатити словниковий запас, зрештою, навчити мислити.

Щоб якісно провести хоча б один урок з розвитку звязного мовлення, потрібні гарні тексти, дійовий дидактичний матеріал, кольорові малюнки, якісні репродукції. Саме все це почали збирати уже давно вчителі у загальноосвітній школі №3, що на Городоччині. Згодом назбиралося чимало матеріалу, який потребував чіткої систематизації, інакше його важко було використовувати. На літніх канікулах ми розклали весь матеріал за класами, за темами, добрали вправи простіші та складніші, склали контрольні завдання та запитання, виписали усі теоретичні відомості , які потрібно знати учневі на кожному етапі навчання. Під час уроку весь матеріал використовується учнями.

Одне з головних місць у розвитку мовлення учнів посідають твори-описи, бо робота над ними привчає дітей до точності у виборі слів, логічної послідовності викладу, чіткості в словесному оформленні набутих знань.